"Виховуємо захисників природи"

 Людська діяльність в останні роки завдає все більшої шкоди природі - це і забруднення, і надмірне нераціональне витрачання її ресурсів.

Діяльність людини в природі має бути розумною: охороняє і творчою. Це ставлення до природи потрібно виховувати у дітей з ранніх років. Саме з ранніх років людина починає пізнавати красу, різноманітність природи.

Основи характеру, життєва позиція дитини закладаються в сім'ї. І щоб пояснювати дітям, як берегти природу, щоб прищепити їм якісь природознавчі навички, дуже важливий особистий приклад батьків! Їх дбайливе, любовне, дбайливе ставлення до природи.

Краса рідної природи розкриває красу людської праці, народжує бажання зробити свій край ще прекраснішим. Тому так важливо показати дітям як людина оберігає і примножує природні багатства, скільки праці вкладає, щоб радували всіх лісу і озера, поля і річки.

У вихованні у дитини дбайливого ставлення до природи немає і не може бути дрібниць. Зірваний просто так квітка, спіймана з цікавості метелик, розтоптаний жучок - все це при байдужому ставленні з боку дорослих може призвести до вкрай небажаних наслідків.

Любов дітей до природи починається з осмислення її цінностей. Тому перш за все потрібно показати пізнавальну та естетичну цінність природи. Завдяки цьому з часом і розвинеться дбайливе, відповідальне ставлення до навколишнього природного середовища.

Зацікавлювати дитину батьки можуть найрізноманітнішими способами. Наприклад, вирощування домашніх рослин. Крім того, щоб хлопці своєчасно їх поливали, слід всіляко заохочувати їх інтерес до росту і розвитку рослин, появи нових росточков, квітів, плодів. Найбільш придатні для цього такі швидкорослі рослини як герань або бегонія, кімнатні культури помідорів і огірків. Відповідальність - важливе людська якість. І саме його ми будемо розвивати, довіряючи крихітці життя зелених вихованців. Також можете спробувати виростити апельсини або лимони, ананаси чи груші. Посадіть в землю кісточки фруктів і подивіться, що вийде. Ну, хіба це не диво: виростити на підвіконні даний тропічна рослина і поласувати його плодами?

Кожна сім'я має всі можливості для того, щоб пробудити, розвинути у дитини інтерес до життя природи, потреба постійного спілкування з нею.

Велике виховне значення мають регулярні сімейні поїздки в ліс, поля, на річку чи озеро. Дитина, під благотворним впливом батьків, поступово сприймає красу і принадність природних ландшафтів, вникає в таїнства життя природи. У безпосередньому зіткненні з природою у дітей розвивається спостережливість, допитливість, інтерес до природних об'єктів.

Дуже велике значення має читання вголос книг про природу, життя тварин. Залучаючи дитину в обговорення прочитаного, дорослі роз'яснюють незрозумілі моменти, направляють його думки й інтереси на життя природи.

Особливо дитини тягне до тварин. Він пристрасно бажає мати і опікати яке-небудь жива істота. Вміст у будинку тварини пов'язано з додатковим навантаженням і труднощами. І все-таки, важко переоцінити вплив, який чинить на формування особистості дитини спілкування, турбота і догляд за слабким живою істотою. З тваринами дитина може емоційно спілкуватися - грати і розмовляти. Ігри з братами меншими (особливо з собаками і кішками) тренують дітей фізично. Дитина стає більш рухливим і спритним, удосконалюється його моторика і координація рухів. Наявність тварини в будинку робить дружніше і згуртована сім'ю.

Так само величезне значення має художньо-творча діяльність дітей. Ліплення з глини, пластиліну, всі види аплікацій, конструювання із застосуванням круп, тесту і природних матеріалів, малювання за допомогою рослинних елементів - все це сприяють вихованню любові до природи у дошкільнят. Прагнення зробити гарніше, краще впливає на світ почуттів, дозволяє розкрити творчий потенціал, підвищує рівень розвитку мовлення у дошкільників, діти вчаться створювати, вчаться розуміти і бачити красу і багатство природи.

Екологічне виховання буде дієвіше тільки в тому випадку, якщо в родині існує постійне, щоденне спілкування дорослих з дітьми. Не шкодуйте свого часу на ігри з домашніми тваринами, на ботанічні експерименти, на читання добрих віршів і оповідань про природу, на прогулянки. І тоді ваші діти і в дорослому житті будуть усвідомлено і дбайливо ставитися до всього живого і неживого на Землі.

"Гра як засіб еколого - естетичного виховання"

 

Навчити дітей бачити красиве - справа складна. Якщо батьки самі щиро люблять природу і дбайливо ставляться до неї, вони зможуть передати ці почуття дітям. Діти дуже спостережливі і чуйні до слів, настрою дорослого, вони швидко бачать позитивне і наслідують своєму наставнику. Любов до природи означає не тільки певний душевний стан, сприйняття її краси, а й її розуміння, її пізнання.

Завдання полягає в тому, щоб підвести дітей до світоглядних висновків: про єдність і різноманітність природи, зв'язках і взаємозв'язках між різними об'єктами природи, постійними змінами у природі та її розвитку, доцільності взаємин між живими істотами в природі, раціональне використання природи і охорони її. Паралельно з цим йде формування у дітей здатність естетично ставитися до світу, сприймати і оцінювати прекрасне, своєю діяльністю множити красу навколишнього, спонукати замислюватися над взаєминами людей і природи.

Свідомо організується і направляється батьками знайомство дитини з естетичними цінностями, починається з сприйняття предмета, і з створення його цілісного образу. При цьому правильні уявлення про предмети найлегше формуються в процесі їх безпосереднього чуттєвого сприйняття, як зорового, так і слухового і дотикового. Крім того, він отримує відомості від дорослого, передані словесним шляхом: йому розповідають, пояснюють, читають. Обидва ці шляхи пізнання тісно пов'язані між собою.

         Серед завдань естетичного виховання дітей на одне з перших місць розвиток здатності естетичного сприйняття, що є основою естетичних почуттів, художнього смаку, естетичної оцінки і естетичного ставлення.

Діти часто пов'язують поняття «добро» і «краса» з природою, з дбайливим ставленням до неї. Досвід свідчить: багато діти знають, що природу треба берегти, але, лише доповнені естетичним почуттям, позитивним ставленням, ці знання впливають на їх поведінку; насолоду красою природи, почуття любові до неї визначають їх практичну діяльність по її охороні, множенню її скарбів.

Задовольнити дитячу допитливість, залучити дитину до активного освоєння навколишнього світу, допомогти йому оволодіти засобами пізнання зв'язків між предметами і явищами дозволить саме гра. Відображаючи враження від життєвих явищ в образах гри, діти відчувають естетичні та моральні почуття. Гра сприяє поглибленому переживання дітей, розширенню їх уявлень про світ. Чим різноманітніші за змістом ігрові дії, тим цікавіші й ефективніші ігрові прийоми. При вигадуванні потрібно орієнтуватися на знання дітьми життєвих ситуацій і особливостей поведінки людини, тварин. Ігрові прийоми навчання, спрямовані на вирішення дидактичних завдань. Гра вимагає від дитини бути уважним учасником спільної гри з однолітками, він повинен запам'ятати всі позначення, повинен швидко збагнути, як вчинити в несподівано виниклої ситуації, з якої треба правильно вийти. Однак весь складний комплекс практичних і розумових дій, які виконує дитина в грі, не усвідомлюється ним як процес навмисного навчання - дитина вчиться граючи.

Проведення ігор в природних умовах має свої складнощі: діти легко відволікаються, звертають свою увагу на сторонні предмети, на людей і т.д. Тому в таких іграх доцільно застосовувати наочний художньо оформлений матеріал, придумувати цікаві ігрові моменти, дії, зайняти всіх дітей рішенням єдиного завдання.

Ігри, направлені на еколого-естетичне виховання, можуть бути згруповані таким чином:

-       Ігри з ознайомлення з флорою і фауною

-       Ігри з ознайомлення навколишнього середовища (неживою природою)

-       Ігри з ознайомлення з діяльністю людини.

Щоб гра пройшла успішно і мета була досягнута, необхідно, щоб вона супроводжувалася великим барвистим наочним матеріалом, з яким діти будуть безпосередньо працювати, виконуючи завдання тієї чи іншої гри. Великі розміри наочного матеріалу дозволяють добре його розглянути, реалізувати свою ігрову задачу.

 

"Екологічне виховання через виконання трудових завдань та завдань з охорони природи"

 

§  Перебуваючи з дітьми в парку, помилуйтеся його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу на тому, що вона жива і також хоче їсти.

§  Разом з дітьми уважно розгляньте кімнатні рослини, які є у вас вдома. Доручіть дітям самостійно дізнатися, які рослини більш вологолюбиві, а які менше і полити їх.

§  Виконайте разом з дітьми таку роботу: у дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в іншу – ні. Далі поспостерігайте за змінами. Висновок зробіть разом з дітьми.

§  Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а потім разом з дітьми спостерігайте, де довше буде рости рослина – на городі чи у квартирі? Чому?

§  Восени, працюючи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на стан рослинності. Чому зів’яли рослини на городі? Чому опало листя? Хай про все це розкажуть вам діти.

§  Поспостерігайте разом з дітьми за мешканцями акваріуму і спитайте в дітей: чому на поверхню води піднімаються молюски? Чи добре живеться рибкам в акваріумі? При необхідності разом з дітьми частково замініть воду в акваріумі.

§  Перебуваючи з дітьми на природі, створюйте або використовуйте ситуації, коли дитині слід дотримуватися певних правил поведінки: не кричати й не лякати пташок, не ламати гілок, руйнувати павутиння, не збивати гриби тощо.

Пам’ятайте глибоку народну мудрість: дитина вчиться всього, що бачить у себе вдома.

” Роль батьків у розвитку мовлення дітей”

 «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова».

Панас Мирний

 Мовлення є основним засобом спілкування. С. Аксаков писав: « Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.

 Дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.

 Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами –відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.

"ПИТИ ПРОСТУ, ЧИСТУ ВОДУ КОРИСНО Й НЕОБХІДНО!"

 Сучасні батьки уникають давати дітям звичайну воду та роблять вибір на користь лимонадів, соків та спеціальних ізотонічних напоїв

Коли батьки дають дітям пити щось, крім води, то «завантажують» в них набагато більше цукру, ніж ті отримували будь-коли протягом людської історії. Цей надлишок цукру в ранньому віці призводить до того, що вони й надалі споживають багато цукру, і в результаті піддають серйозному ризику своє здоров'я.

Чи є щось добре у фруктовому соку? Звісно є. Але ті ж вітаміни і мінерали містяться у великих кількостях - причому поряд з харчовими волокнами та іншими поживними речовинами - у цілих фруктах. Дитина, яка не отримує фруктового соку, але має можливість їсти фрукти, нічого не втрачає. А для вгамування спраги чудово підійде звичайна питна вода без жодних добавок.

Скільки води пити дитині

Якщо вода має для нас таке велике значення, виникає питання: чи достатньо п'є моя дитина? Ніхто не може назвати точну кількість води, яку дитина має випивати протягом дня. Його потреби у воді залежать від віку, ваги, здоров'я, рівня фізичної активності, а також від погоди (температури та вологості). Зазвичай діти п'ють щось під час їжі і обов'язково п'ють, коли відчувають спрагу. Але якщо дитина хвора, або на вулиці спека, або вона займається спортом, їй потрібно пити більше.

Не менш важливим є вибір часу, щоб випити води. Якщо дитина збирається на тренування, на спортивну гру або просто багато бігає, то бажано, щоб вона пила воду до, під час та після навантаження. Тож обов'язково давайте йому пляшку води з собою!

Коли в організмі недостатньо води, цей стан називається зневодненням або дегідратацією. Дегідратація заважає ясно мислити та швидко приймати рішення. У тяжких випадках дегідратація може бути небезпечною для здоров'я.Зазвичай наше тіло саме регулює кількість води у «системі». Організм утримує вологу, коли води недостатньо, і позбавляється її, коли води занадто багато. Одна з ознак дегідратації – колір сечі. Світло-жовтий означає, що все гаразд, води достатньо. Темно-жовтий свідчить, що, мабуть, організм зневоднений.

Як виробити нові звички

Щоб діти звикли пити воду в достатній кількості, батьки мають усвідомлено поставитися до вибору напоїв: ярлик «дитячий напій» не завжди означає, що цей напій корисний дітям. Має бути проявити наполегливість, послідовність, а головне, самим подавати приклад. Будьте взірцем для наслідування: пийте воду частіше і при дитині, кажіть, яка вона смачна; наливаючи собі склянку води, завжди пропонуйте і дитині також.

Ось ще кілька лайфхаків, які допоможуть зробити воду значною частиною повсякденного раціону.

1. Подбайте про те, щоб вода завжди була доступна. Пляшки або кухлі з водою мають бути не тільки на кухні, а й в інших кімнатах. Завжди тримайте воду у машині. Під час подорожі регулярно пропонуйте дитині попити. Якщо дитина виходить із дому, неважливо до школи чи на прогулянку, завжди давайте їй воду із собою.

2. Зробіть пляшку з водою привабливою та помітною. Можна придбати спеціальну дитячу пляшку або прикрасити звичайну самостійно. Тримайте її на видному місці і там, де дитині її легко дістати. Запропонуйте дитині гру або ритуал: як тільки вона помічає пляшку, робить з неї кілька ковтків.

3. Намалюйте на пляшці шкалу і домовтеся з дитиною, що кожен раз вона має допити воду до певного поділу.

4. Заздалегідь заготовте лід, використовуючи для заморозки різні форми. Дитині дуже сподобається додавати у склянку з водою шматочок льоду!

5. Запропонуйте дитині пити воду через соломинку. Тримайте трубочки на видному місці, щоб дитині хотілося частіше використовувати їх, а значить, і частіше пити воду.

6. Виключіть напої з добавками: цукром, підсолоджувачами та кофеїном. Якщо дитина не в змозі відмовитися від соку, вибирайте 100% соки без цукру і додавайте в них воду, перш ніж дати дитині.

7. Обмежте вибір напоїв. Коли вдома є одночасно сік, компот, морс, молоко і вода, дитина напевно віддасть перевагу солодким напоям.

"Екологічне виховання дошкільнят.Що можна зробити взимку? Поради для батьків

Екологія - це те, що оточує кожного з нас. Ще ніколи так гостро не стояла загроза екологічної кризи, як сьогодні. На планеті з лякаючою швидкістю зникають різні види унікальних тварин і рослин. З кожним днем все більше забруднюється навколишнє середовище. 

   Щоб запобігти варварському ставленню до природи, варто починати виховувати екологічну культуру з найменших років. Тому в наші дні екологічне виховання дошкільників здобуває зростаючу актуальність. 

      Дошкільний вік - самий відповідний час для формування у дитини основ сприйняття світу. Діти в ранньому віці дуже емоційні, чуйні та милосердні й сприймають природу як живий організм. 
     Екологічне виховання дошкільнят насамперед, спрямоване на формування позитивного ставлення дитини до навколишнього середовища - землі, води, флори, фауни. Навчити дітей любити і берегти природу, дбайливо використовувати природні багатства - головні завдання екологічного виховання. 
      Яке значення для дошкільнят має екологічне виховання?

v   виробляє відповідальність за збереження природи;

v виховує почуття прекрасного, здатність бачити красу;

v  дає розуміння тісного взаємозв'язку всього живого на планеті;

v   запобігає агресивні, руйнівні дії по відношенню до природи;

v   спрямовує дитячу активність у позитивне русло і розширює кругозір.

 Шановні батьки! Поспостерігайте разом з дітьми за мешканцями акваріуму і спитайте в дітей: чому на поверхню води піднімаються молюски? Чи добре живеться рибкам в акваріумі? При необхідності разом з дітьми частково замініть воду в акваріумі. 

2. Запропонуйте дітям провести невеликий дослід: де краще дихається — на вулиці, біля дороги, чи у парку? Допоможіть дітям зробити правильний висновок. 

3. Проведіть разом з дітьми невеликий дослід: вазу з квітами помістіть в прозорий поліетиленовий мішок і туго зав'яжіть його. Через деякий час зверніть увагу дітей на те, що в середині мішка з'явились крапельки води. Чому вони з'явилися? Відповідь шукайте разом з дитиною: рослина також дихає. 

4. Вранці, йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на місцезнаходження сонця. Чи знаходиться воно так високо, як було влітку? Зверніть увагу дітей на температуру повітря. Спитайте в них, чому стало холодно? Допомагаючи відповісти дітям, поясніть положенням сонця на небі. 

5. Перебуваючи з дитиною в лісі чи парку, запропонуйте їй знайти тих комах, яких вона зустрічала влітку. Куди вони зникли і чому? Хай про все це розкажуть вам діти, вони це вже знають. 

6. Перебуваючи з дитиною на прогулянці у парку, попросіть її розповісти, чому взимку рослини “сплять”? З чим це пов'язано? Про залежності, які існують між неживою природою і живою, діти вже знають. 

«Екологічне виховання дітей в сім'ї»

З перших років життя у дітей формулюється початок екологічної культури. Діти бачать вдома, як мама доглядає за квітами, кішкою або собакою. Вони самі тягнуться до всього живого, їм хочеться погладити тварину і помилуватися красивими квітами.

Підростаючи, діти дізнаються, що кожна істота має свій «будинок», в якому є все для його життя. Екологічне виховання - це і є пізнання живого, яке оточує дитину, в своєму середовищі проживання, і наше головне завдання, навчити їх охороняти і берегти те, що вони бачать. Потрібно доступно пояснити дитині, що ламати гілку дерева не можна, особливо взимку. Зверніть увагу дитини на красу, які вони гарні в інеї. Взимку вони сплять і у них тільки ми захисники.

Потрібно коріння вкрити снігом, пояснюючи, що ми допомагаємо їм вижити взимку. Буваючи з дітьми взимку в лісі, зверніть увагу на тишу в лісі, її красу і як добре дихається в лісі.

Навесні природа перетворюється, і ми радіємо кожною новою травинці і новим листочком. Починається робота на дачі і діти допомагають вам нехай зовсім мало, але вони тягнуться до цього, бачачи, як цим займаєтеся ви. У дачних масивів є ліс, ви буваєте там з дітьми. Ми всі тягнемося до природи, щоб відпочити, подихати свіжим повітрям, послухати дзюрчання струмочка. Ми дорослі збираємо квіти і лікарські трави, нарвіть тільки стільки, скільки вам потрібно, і намагайтеся не рвати з корінням.

Збираючи в лісі гриби та ягоди, беріть тільки ті, які ви знаєте, а інші не чіпайте. Вони потрібні тваринам, вони ними харчуються і лікуються. Як, наприклад, гриб мухомор, він такий гарний, помилуйтеся їм, але не чіпайте його, прийде лось і він йому знадобиться для лікування. Щоб гриби не зникали у нашого лісу, не порушуйте грибницю, поясніть дітям, що гриби потрібно зрізати ножиком, тут виросте новий гриб.

Діти часто надходять жорстоко з природою і в усьому цьому винні ми дорослі. Не змогли навчити бачити красиве, і піклується про те, щоб все, що оточує нас, тільки радувало.

Нагодуйте птахів, повісьте годівницю за вікном або на балконі. Дитина сама буде класти туди корм. Хочете порадувати дитину, заведіть йому папужок або щигля, черепаху або хом'ячка. Поясніть і навчіть, як правильно за ними доглядати і дитина буде щасливий. У багатьох дітей є мрія мати друга поруч, це кошеня або щеня. І якщо ви завели собі тварину вдома, не викидайте їх на вулицю, коли вони підростуть, адже тварини і довіряють людям. Побажання вам виховувати у дітей почуття співчуття, вчіть бачити красу навколишнього світу, і це не пройде даром. Якщо дитина буде дбайливо ставиться до всього - ваше виховання не пройде даром. Вони будуть уважні не тільки до навколишнього світу, а й до вас дорослим.

 

« Що і як ми говоримо нашим дітям»

 Учені встановили, що будь-яка людина спроможна створити родину і стати щасливою в сімейному житті. Якщо люди, що живуть разом під одним дахом, люблять і поважають, піклуються одне про одного, то їх можна називати родиною. Відданість своїй сім’ї — прекрасна властивість людини. Тому всі тільки виграють, якщо почнуть дбати про свою сім’ю разом. Одним словом, піклування про родину — справа всіх її рівноправних членів.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що краще не створювати сім’ї, якщо ти егоїст. У своїх працях він писав: «Сенс щасливої любові полягає в тому, щоб віддавати. Закоханий в себе нічого віддавати не може, він тільки бере і тим неминуче отруює все найкраще в любові. Егоїзм тут заважає, як фізична недуга».

У кожній сім’ї повинен бути лідер, який приймає рішення, що стосуються добробуту сім’ї та інших принципових сімейних питань. Він бере на себе відповідальність і контроль за їхні втілення. Це, як правило, мужчина, чоловік, батько.

Зараз, у наші демократичні часи, простежується тенденція рівності прав жінок і чоловіків, а значить і членів родини. Про це свідчить і Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», де сказано, що державна політика щодо надання цих прав спрямована на формування гендерної культури населення. Тобто рівність прав членів родини повинна стати запорукою найкращої форми сімейного укладу.

Але, як кажуть у народі, не все так талося, як гадалося. Незважаючи на позитивні зрушення останніх років, у суспільній свідомості розподіл родинних обов’язків у сучасних українських сім’ях залишається здебільшого традиційним. Він передбачає, що жінки повинні переважно вести домогосподарство та виховувати дітей, а чоловіки — матеріально забезпечувати сім’ю. Серед наслідків такого розподілу сімейних ролей є виникнення феномену «відсутнього батька», що негативно позначається на процесі виховання дітей і позбавляє чоловіків можливості отримати унікальний досвід вихователя.

Отож батькам треба більше піклуватися про своїх дітей і надавати їм можливість відчути свою любов. Якщо сім’я часто збирається разом, імовірність того, що діти переймуть батьківські цінності та переконання, набагато збільшується. Чималу увагу цій проблемі приділяє Департамент сімейної, гендерної політики та демографічного розвитку Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Він стверджує, що сприяння на загально-державному рівні формуванню нового світогляду щодо життєвої сутності чоловіка як батька, усвідомлення важливості його ролі в житті родини та суспі льства — це вимога часу.

"Вчимося граючись"

 Одну з найважливіших ролей в процесі розвитку дитини відіграє розробка дрібної мускулатури пальців, іншими словами, дрібна моторика. Вона допомагає малюкові легко справлятися з письмовими завданнями і без проблем будувати усне мовлення. Справа в тому, що в головному мозку людини є центри, що відповідають за мову і рухи пальців рук, які розташовані дуже близько один до одного. Тому, стимулюючи дрібну моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, виявляється вплив і на сусідні зони, що відповідають за мову. Крім того, рух для дитини - це спосіб пізнання світу. Значить, чим точніше чіткіше будуть дитячі руху, тим глибше і більш усвідомлено відбудеться знайомство дитини з навколишнім світом.

На жаль сьогодні батьки приділяють недостатньо уваги розвитку дрібної моторики у малюків, в результаті проблеми з координацією у дитини виявляються тільки в школі, коли він, намагаючись одночасно навчитися тримати олівець і запам'ятати те, що йому говорить учитель, починає отримувати погані оцінки.

Щоб уникнути подібних проблем, починайте дбати про дрібної моторики своєї крихітки з самого раннього віку. Можна просто масажувати пальчики, потрібно привчати самостійно застібати і розстібати гудзики або зав'язувати шнурки.

Для дошкільнят подібні вправи найкраще перетворити в гру, щоб дитина виконував їх старанно і з цікавістю, а не з примусу батьків. Але найбільш ефективними і корисними стануть ці ігри в тому випадку, якщо в процесі включиться вся сім'я!

Наведемо приклад: Ігри з малюванням.

Якщо у дитини погано розвинена дрібна моторика і йому важко навчатися письма, то можна пограти в ігри з малюванням. Скажімо, обводити наввипередки квадратики або кружечки або просунутися намальованому заздалегідь лабіринту (найцікавіше, коли дитина малює лабіринт для батька, а батько - для дитини. І кожен намагається намалювати позапутаннее). Зараз у продажу є багато різних трафаретів всіляких геометричних фігур і тварин, але їх так само легко виготовити самим.

Рекомендації батькам щодо організації активного відпочинку на прогулянці з дітьми в зимовий період « Зимові забави»

 Нарешті настала довгоочікувана зима! Багато дітей з нетерпінням чекають на появу снігу, а батьки тим часом вже думають про те, як розважити малечу під час прогулянки.

Ліпка зі снігу

Сніг — чудовий матеріал для творчості, і з нього можна ліпити не лише снігову бабу, а будь-що! Сніговий замок, апетитні тістечка, прикрашені бурульками та ягодами горобини, гусеницю з окремих снігових кульок і багато іншого. Візьміть з дому кілька герметичних стаканчиків з підфарбованою водою для розмальовки скульптур та формочки для піску, котрі так само чудово підійдуть для виготовлення будівельного матеріалу зі снігу. А ще можна  позмагатися, хто скатає більший сніговий ком. Варіантів — безліч! Ми впевнені, що кожна матуся може поділитися своїми ідеями ліплення зі снігу.

Розглядання сніжинок

Коли йтиме сніг, візьміть будь-яку темну дощечку та збільшувальне скло і відправляйтеся розглядати сніжинки. Кожна з них має неповторну форму та неймовірну красу. Таке заняття розвиватиме творче мислення малечі й вчитиме бачити прекрасне в простих речах.

Льодові прикраси для ялинки

Звичну новорічну традицію можна дещо урізноманітнити, якщо власноруч виготовити іграшки та прикрасити ними ялинку в лісі або парку. Щоб не забруднювати довколишнє середовище та не нашкодити ялинці, зробіть прикраси з льоду. Налийте у форми для льоду воду, можна її підфарбувати харчовими барвниками, вставте в кожну майбутню іграшку ниточку — і через кілька годин яскраві та безпечні для довколишнього середовища прикраси будуть у ваших руках!

Морозні бульбашки

Під час сильного морозу вийдіть на вулицю та видуйте мильну бульбашку. Через кілька секунд на її поверхні почнуть з’являтися льодові голочки і складатися в красиві зірочки та квіти. Поясніть малечі, що за тим самим принципом з води у хмаринках утворюються сніжинки.

Зимовий пікнік

Хто сказав, що на пікнік можна ходити лише в теплу пору року? Взимку відправляючись до лісу або парку прихопіть з собою термос з гарячим чаєм, паперові стаканчики та печиво. А перед чаюванням можна зліпити зі снігу невеликий стіл, щоб поставити на нього стаканчики.

Ліхтарики зі снігу та криги

Якщо ви живете у приватному будинку, прикрасьте подвір’я зимовими ліхтариками. Для цього можна налити води в повітряні кульки і почекати, доки вона замерзне на певну глибину — цей час залежить від температури на вулиці. Потім дістаньте майбутній ліхтарик з кульки і вилийте з середини зайву воду — і ось вже у ваших руках справжній плафон, в який можна поставити свічку. Тільки не забудьте зробити невеликий отвір зверху плафона, щоб всередину потрапляло повітря, необхідне для горіння.

Слідопити

Дітям різного віку буде дуже цікаво познайомитись зі слідами птахів та тварин. До цієї гри варто підготуватись заздалегідь: подивіться в інтернеті як виглядають сліди різних тварин і птахів, а потім відправляйтесь у ліс або парк, знаходьте сліди на снігу та спробуйте визначити, кому вони належать. І звичайно ж, не забуваймо про такі улюблені зимові розваги, як:

Катання на ковзанах

Катання на ковзанах – це цілий комплекс позитивних емоцій і користі для здоров’я. Ковзанярський спорт допомагає боротися зі стресом, підвищує витривалість, розвиває гнучкість і координацію рухів, а також зміцнює імунітет. Обов’язково запасіться парою рукавичок, туго затягнутими за розміром ковзанами, а також толстовкою або жилетом. Балансувати в курточці не дуже зручно. Зігрітися і поповнити запаси енергії після катання допоможуть теплий чай і всього 3-4 печива «Марія» з висівками від Yarych.

Ліпимо з снігу

Ніколи не пізно згадати дитинство і зліпити снігову бабу чи пограти з дітьми в сніжки. Це заняття дає необмежений простір для фантазії – сніговий замок, скульптури, оборонні укріплення для захисту від снігових атак. Обговоріть заздалегідь, що сніжки повинні бути маленькими і не дуже щільними, щоб уникнути травм. Перед такими іграми краще грунтовно поповнити запаси енергії, з’ївши що-небудь висококалорійне. Організм отримає досить “палива” для збереження тепла.

Прогулянка в лісі

У сонячний сніжний день можна віддати перевагу і більш спокійному проведенню часу. Рушайте всією сім’єю в ліс. Зимові пейзажі неодмінно подарують вам відчуття казки і навчать цінувати прекрасне навколо. Візьміть їжу для птахів або білочок – якщо пощастить, їх можна буде годувати з руки. Не забувайте про ризик переохолодження. Звертайте увагу на колір шкіри на щоках або руках – якщо вона зблідла, терміново потрібно в тепло. Час від часу переривайте вашу прогулянку для того, щоб зробити нехитрі вправи, які дозволять розігнати кров і зігрітися.

« Здорова їжа»

 Любов до здорової  їжі не завжди одразу займає місце в серці дитини. Проте хороша новина в тому, що наші харчові звички - це результат навчання. Кожну дитину можна заохотити не лише їсти здорову їжу, а робити це з задоволенням. Попросили біолога та наукову блоґерку Дарію Прокопик допомогти скласти декілька порад для батьків, як заохотити дитину харчуватися здоровіше.

1. ПРИВЧАЙТЕ ДІТЕЙ ДО РІЗНИХ СМАКІВ

Щоби звикнути до нових продуктів, дітям інколи потрібно скуштувати їх 7-12 разів. Не варто змушувати дітей їсти овочі. Достатньо того, щоб вони завжди були доступними, і діти бачили, що ви самі це їсте. Рано чи пізно цікавість візьме гору, і дитина спробує, а потім звикне до повноцінного раціону.

“Маскувати” овочі в стравах не варто. Якщо постійно маскувати моркву, дитина ніколи не стане добровільно їсти моркву.

Діти мають їсти корисні продукти свідомо. Не поєднуйте в одній страві улюблені та нові компоненти - інакше нове дитина не їстиме.

2. ЇЖТЕ РАЗОМ ТА БЕЗ ТЕЛЕВІЗОРА

Діти, які харчуються разом зі своєю сім'єю, як правило, їдять більш здорову їжу. Вони менш схильні голодувати та навпаки, мають менші ризики набрати зайву вагу. Важливо також навчати дитину їсти у відповідному середовищі. Наприклад, діти, які їдять перед телевізором, схильні до вибору менш безпечних та корисних продуктів. Дослідження вказують, що саме ця звичка може привести до переїдання та підвищеного ризику ожиріння у дітей 

3. ВСТАНОВІТЬ РЕГУЛЯРНИЙ РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ

Це стосується як сніданку, обіду та вечері, так і проміжних перекусів. Режим харчування повинен стати рутинним для вашої дитини.

4. НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЇЖУ ЯК НАГОРОДУ ЧИ ПОКАРАННЯ

Не варто “розплачуватись” морозивом за спожиту броколі. Такі хабарі не сприяють здоровим харчовим звичкам. Їжа - перш за все, джерело поживних речовин та енергії для нашого організму.

5. СЛІДКУЙТЕ, ЩОБ ДИТИНА ПИЛА ДОСТАТНЬО ВОДИ

Кількість води, яку має споживати дитина протягом дня, залежить від багатьох факторів, таких як стать, вік, рівень фізичної активності, а також температура повітря, погодні умови та клімат загалом.

Загальні рекомендації щодо питного режиму для дітей:

від 1-4 років від 2-4 склянок

діти 4-8 років: 5 склянок

діти 9 -13 років: 7-8 склянок

14 і більше: від 8 до 11 склянок (https://goo.gl/inSjGL).

Денну норму води дитина може отримати не тільки споживаючи воду, але і з харчових продуктів.

Запивати їжу можна і треба. Вживання води під час їжі допомагає травленню і запобігає зневодненню та закрепам (https://goo.gl/FUAWhX).

6. ОБМЕЖТЕ ЇЖУ З ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ КАЛОРІЙ, ЖИРУ, ЦУКРУ ТА СОЛІ Й ПРОПОНУЙТЕ АЛЬТЕРНАТИВУ

Це стосується солодощів, чипсів, солодких газованих напоїв та інших продуктів, бідних на поживні речовини та з високим рівнем калорійності. Крім порожніх калорій, вони містять ароматизатори, що привчають дітей до сильних штучних смаків. У порівнянні з ними, звичайна та корисна їжа вже не так смакуватиме.

Альтернативними солодощами можуть стати свіжі та сухі фрукти, десерти на основі горіхів, сиру, несолодкі йогурти, узвари та смузі.

7. БУДЬТЕ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ

Діти всього навчаються у вас. Якщо хочете заохотити дитину їсти здорову їжу, то і самі маєте харчуватись правильно.

«Традиційний дитячий фольклор: ключ до цікавого дозвілля з дітьми»

 

"Театр вдома"

 Сьогодні існують найрізноманітніші види театрів, де акторами є дорослі ляльки, і навіть самі діти. Вибір театрів великий, а ось репертуар, як правило, складають казки, які вчать дітей бути добрими і справедливими. Величезну радість дітям приносить театр. Дошкільнята дуже вразливі, піддаються емоційному впливу. Завдяки театру дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем і висловлює своє власне ставлення до добра і зла. Театралізована діяльність допомагає подолати боязкість, невпевненість в собі, сором'язливість, розширює кругозір дітей, створює обстановку, що вимагає від них вступити в розмову, поділитися своїми враженнями з друзями та батьками. Все це без сумніву, сприяє розвитку мови, вмінню вести діалог і передавати свої враження в монологічного формі.

Розвиток театральної діяльності в дошкільних освітніх установах і накопичення емоційно-чуттєвого досвіду у дітей - тривала робота, яка вимагає і участі батьків. Важлива участь батьків у тематичних вечорах, в яких батьки і діти є рівноправними учасниками.

Батьки можуть також стати ініціаторами організації в домашній обстановці різноманітних театралізованих ігор. Це можуть бути ігри-забави, ігри-драматизації під спів типу «У ведмедя у бору», «Коровай», «Ріпка», слухання казок, записаних на дисках, з їх подальшим розігруванням і інше. Такі спільні розваги можуть зіграти велику роль в створенні дружньої довірчої, творчої атмосфери в сім'ї, що важливо для зміцнення сімейних відносин.

Для здійснення даної роботи в сім'ї повинна бути створена відповідна художньо-естетична середовище, що передбачає наявність іграшок або ляльок, зроблених своїми руками, фонотеки та бібліотеки казок, дитячих музичних інструментів, інструментів-саморобок, дидактичних ігор. Але найголовніше - організація дорослими різноманітної спільної з дитиною художньо-творчої діяльності в різних формах (драматизації, спів, танці, хороводи, ігри та ін.).

Домашній театр - це сукупність театралізованих ігор та різноманітних видів театру. Для домашнього користування доступні - ляльковий, настільний, тіньовий театри. Батьки можуть організувати ляльковий театр, використовуючи наявні в будинку іграшки або виготовляючи своїми руками з різних матеріалів, наприклад, пап'є-маше, дерева, картону, тканини, ниток, старих шкарпеток, рукавичок. До роботи з виготовлення ляльок, костюмів бажано залучати і дитини. Надалі він буде із задоволенням використовувати їх, розігруючи сюжети знайомих казок. Наприклад: старий хутряний комір в спритних руках може стати хитрою лисицею або підступним вовком. Паперовий пакетик може перетворитися в веселого чоловічка. На пакетику намалюйте обличчя і проріжте дірку для носа, в яку просуньте вказівний палець, а великий і середній стануть руками. Лялька з носка: набийте носок ганчірками і вставте всередину лінійку. Все скріпіть мотузкою або гумкою. Лялька з паперової тарілки. На паперовій тарілці намалюйте пику. До зворотному боці прикріпіть липкою стрічкою паличку. Іграшки та ляльки з пластмасових пляшок і коробок. Коробки можна склеїти один з одним, обклеїти папером і приклеїти деталі. І тому подібне…

Створюючи домашній ляльковий театр, ви разом з малюком приміряєте на себе безліч ролей: будете робити ляльок, малювати декорації, писати сценарій, оформляти сцену, продумувати музичний супровід і, звичайно, показувати сам спектакль. Тільки уявіть, скільки творчості, кмітливості, впевненості в собі зажадає це заняття від крихти. А ще тренування дрібної моторики, розвиток мови, художнього смаку і фантазії, пізнання нового і цікавого, радість спільної діяльності з близькими людьми, гордість за свої успіхи ... Дійсно, створення домашнього лялькового театру - настільки розвиваюча і багатогранна діяльність, що варто не пошкодувати на це часу і сил. Діти люблять самі перевтілюватися в улюблених героїв і діяти від їх імені відповідно до сюжетами казок, мультфільмів, дитячих вистав. Домашні постановки допомагають задовольнити фізичний і емоційний потенціал. Діти вчаться помічати хороші і погані вчинки, виявляти допитливість, вони стають більш розкутими і товариськими, вчаться чітко формулювати свої думки та викладати їх публічно, тонше відчувати і пізнавати навколишній світ. Крім того, заняття театральною діяльністю вимагають рішучості, працьовитості, кмітливості. А як загоряються очі малюка, коли дорослий читає вголос, інтонаційно виділяючи характер кожного героя твору!

Театралізовані ігри завжди радують, часто смішать дітей, користуючись у них незмінною
любов'ю. Діти бачать навколишній світ через образи, фарби, звуки. Малюки сміються, коли сміються персонажі, сумують, засмучуються разом з ними. Із задоволенням перевтілюючись в полюбився образ, риси.