«Значення театралізованої діяльності для гармонійного розвитку дошкільників»

 Одним із ефективних засобів педагогічного впливу на розви­ток творчої особистості дошкільника названо театралізовану діяльність. Вона сприяє естетичному вихованню дітей, прилучає їх до мистецтва, розвиває вміння бачити, чути, розуміти красу слова, дії. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям, адже в його основі — гра, а це для малюка — найголовніший аспект діяльності, адже діти, граючись, розвиваються.

Театралізовані ігри позитивно впливають на емоційну сферу дитини, вони акумулюють життєву мудрість, оптимізм, енергію народу. Театр — це високий рівень естетичного виховання, адже він поєднує в собі впливи музики, танцю, пластики, мовлення та образотворчого мистецтва.

Театралізовані ігри приносять величезну користь для духовного ви­ховання, становлення характеру дитини, прищеплення їй найкращих рис, сприяють утвердженню себе в суспільстві.

Театр — це усвідомлення власного «я» та можливість самовиражен­ня особистості. Тут формуються моральні якості, долаються недоліки: сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти напруженість, подолати сумніви стосовно себе, повірити у власні можливості; невгамовним та неорганізованим — навчитися витримки.

Беручи участь у театралізованих іграх, діти ознайомлюються з оточенням та його складовими через образи, фарби, звуки. Завдяки цій діяльності в дошкільників більш інтенсивно розвиваються пізнавальні інтереси, удо­сконалюються психічні процеси (пам’ять, уява, мислення), активізується мовлення, формується культура міжособистісного спілкування, розширюється світогляд.

Отже, театралізована діяльність — це одна із провідних ліній у вихованні всебічно розвиненої особистості та один із ефективних засобів розвитку художньо-творчих здібностей дошкільника.

Приклад батьків у житті дитини»

 Дошкільний вік ваших дітей – це важливий період для виховання й розвитку тих умінь і навичок, які слугуватимуть їх здоров’ю все життя. І не менш важливий період для закладання підвалин міцного здоров’я, здорової психіки, моральної стійкості, гармонійного розвитку, уміння і потреби саморозвитку.

 Виховуючи дитину і прищеплюючи їй необхідні навички безпечної поведінки в побуті, на вулиці,  в природі, між іншими людьми ми, перш за все, самі повинні бути взірцем поведінки. Тому що наслідування, як відомо, одна з особливостей дитячої психіки, характерна риса дошкільника і разом з тим своєрідний спосіб засвоєння знань. Через відсутність життєвого досвіду діти наслідують правильні і негативні дії та вчинки старших, тому, тільки за умови тісного зв'язку з сім'єю можна досягти бажаних результатів у формуванні у дітей свідомої безпечної поведінки в довкіллі.

«Виховуйте своїм прикладом», – імовірно, найкраща, проста й найбільш всеосяжна порада про виховання дітей. Але дотримуватись її зовсім непросто, адже в кожного з нас бувають дні, коли ми розмовляємо із членами сім'ї на підвищених тонах або можемо сказати те, про що згодом пошкодуємо. Реальність така, що ніхто з нас не досконалий, і ми, безумовно, іноді будемо робити таке, що нашій дитині краще не чути й не бачити.

Ваші дії після якоїсь помилки настільки ж важливі, як і ваші початкові дії. Адже подібні ситуації дозволяють продемонструвати такі важливі якості, як уміння вибачати, смиренність та емпатію. Тож наступного разу, коли ви покажете не дуже зразковий приклад для наслідування, скористайтесь моментом, щоби зробити крок назад і порозмовляти з дитиною про те, що сталося. Якщо ви сказали щось недобре вашій дружині/чоловікові, переконайтеся, що діти почують, як ви просите пробачення й конструктивно обговорюєте інцидент.

Прикладом яких типів поведінки можуть бути батьки?

Не має значення, учите ви немовля розмовляти чи перебуваєте у стані пошуку конструктивних способів спілкування із сином-підлітком, ваш добрий приклад – це найефективніший спосіб розкрити в дітях краще, що в них закладено. Бути прикладом для наслідування треба в усіх повсякденних ситуаціях, свідком яких є ваша дитина. Тому уважно проаналізуйте все те, що ви щодня демонструєте їй своїм прикладом.

1. Демонструйте повагу до інших і самих себе

2. Практикуйте навички позитивного спілкування

3. Будьте оптимістом

4. Навчіть дітей цінувати здоров'я

5. Тримайте гнів під контролем

«Значення театралізованої діяльності дошкільників в сім’ї»

 

Серед різноманітних форм навчання і виховання дітей в дошкільному віці особливе місце посідає театр і театралізовані ігри, тому гра є основним видом діяльності дітей дошкільного віку. Театр - один з найбільш доступних видів діяльності, який дозволяє вирішувати багато проблем педагогіки і психології, пов'язані з моральним і художнім вихованням, розвитком уяви, самостійності, ініціативності і. т. д. Багато великі люди говорили про театр як про засіб виховання.

Театрально - ігрова діяльність дошкільників, поняття узагальнене, в якому об'єднані різного роду подання: ігри - драматизації, різні уявлення на ширмі, настільний пальчиковий, тіньовий театри. Театралізовані ігри, - це вистава, де розігруються певні літературні твори за допомогою таких виражальних засобів, як міміка, жест, інтонація, відтворюються конкретні образи.
Однією з важливих завдань театральної діяльності є позитивне ставлення до себе, як до особистості, до своїх одноліткам та іншим людям. Діти вчаться дивитися на себе з боку, узгоджувати свої дії з партнерами, будувати взаємодію та спілкування один з одним з урахуванням індивідуальних особливостей. Виступ перед глядачами формують впевненість у собі. Педагогу необхідно навчити дітей розуміти стан іншої людини, вміти висловлювати свої емоції, виховувати дружелюбність, уміння діяти спільно.
Друге завдання формувати мовну культуру мовлення. Театралізована гра має великий вплив на мовленнєвий розвиток дитини. Театральна діяльність вдосконалює артикуляційний апарат, стимулює активну мова за рахунок розширення словникового запасу. Дитина засвоює багатство рідної мови, її виражальні засоби. Використовуючи інтонації і виразні засоби, відповідні вчинків героїв, їх характером, дитина намагається говорити чітко, щоб його всі зрозуміли, таким чином поліпшується звукова культура мовлення. Діти краще засвоюють зміст твору, логіку і послідовність подій, їх розвиток і причинну обумовленість.
Третій, не менш важливим завданням є - закласти основи театральної культури. На театральних заняттях дітей знайомлять з термінологією і елементарними поняттями, театрального мистецтва, виховують культуру поведінки в театрі, розширюють знання дітей про театр.
Постановка вистави - справа складна. Великі труднощі з якими доводиться стикається вихователю: це завантаженість педагога, нерозуміння значення театралізованої діяльності для розвитку дошкільників серед інших вихователів. Виникають також труднощі у виборі вистави, важливо пам'ятати при цьому, що жодна дитина не повинна залишитися без ролі. Діти самі можуть обирати собі ролі. Не треба дитину змушувати брати яку - небудь роль, можна запропонувати бути «режисером», «оформлювачем», «глядачем», як відомо маленьких ролей не буває. Про значення театру у вихованні дітей слід ознайомити батьків. Спільна творча праця дорослих і дітей завжди більш ефективна. Батьки можуть виступати не тільки в ролі глядачів, але і виробників декорацій, костюмерів, виконавців ролей. Спільна діяльність допоможе ще ближче зблизити батьків і дитини, вони зможуть дізнатися про особливості його характеру, темпераменту.
Нехай акторами в подальшому стануть не багато, але приємні спогади залишаться у всіх. Театральна діяльність - це яскрава спалах емоцій, задоволення від гри, радість. Це діяльність, у якій здійснюється бажання, мрії і багато іншого. Театралізованій грі слід приділяти належну увагу, оскільки саме вона надає унікальні можливості для гармонійного розвитку особистості дитини.

Порада «Профілактика простудних захворювань»

 

Для дитячого садка характерно час проведення в колективі та вчинення всіх дій разом, що і провокує масовий характер захворюваності відвідувачів дитячого садка.

Для зміцнення імунітету дитини в дитячому садку необхідно дотримуватися ряду рекомендацій:

- створення гарного настрою і бадьорого духу, впевненість у готовності малюка до відвідування закладу;

- процедура обробки по приходу з дитячого саду. У якості профілактичних заходів можливо змазування пазух носа оксоліновою маззю, або промивання носоглотки 1% сольовим розчином;

- дотримання гігієни. Утримання в чистоті приміщень, де перебувають діти. Періодичне провітрювання кімнат;

- загартовування організму і прищеплення інтересу до занять спортом;

- систематичне перебування на свіжому повітрі;

- забезпечення дитячих садків спортивним інвентарем;

- здійснення вітамінізації. Включення в раціон дитячого харчування продуктів з вітаміном С, фруктів.

Порада батькам «Діти і книга»

 

Всебічний розвиток дитини в ранньому дитинстві - запорука його успішного майбутнього. Важливу роль у розвитку людини будь-якого віку грає читання книг, адже завдяки книгам ми пізнаємо світ, як реальний, так і придуманий, чогось вчимося, вдосконалюємось.

Коли ми були ще зовсім маленькими, то місія читання книг лягала на плечі наших батьків.

Зараз, практично з самого народження, дитину супроводжує книга. Спочатку це пластикові книжки-пищалки з простими картинками, потім - барвисті книги з щільного картону, потім - звичайні книги з великим шрифтом, і як завершення - дорослі книжки з звичайним друкарським шрифтом та з малою кількістю ілюстрацій.

Щоб дитина і книга продовжували супроводжувати один одного протягом всього життя, треба над цим попрацювати.

Прищеплюйте любов до книги з раннього дитинства: купуйте дитині книги, читайте їй віршики, оповідання, казки. Нехай відвідування книжкових магазинів і купівлі нових книг стануть вашим сімейним святом і ритуалом.

Якщо у вас зберігся старий фільмопроектор з діафільмами, то це чудова можливість прищепити вашій дитині любов до читання. Пригадую сама, як ми з батьками прикріплювали до стінки з килимом біле простирадло, вимикали світло і занурювалися у цікавий світ перегляду та читання дитячих фільмів і казок.

Не забувайте і про культуру поводження з книгою! Не дозволяйте малювати в книгах, рвати книжки і кидати їх на підлогу, навчайте малюка тримати всі книги в порядку, показуючи йому власний приклад поведінки з книгою.

Навіщо читати дітям книжки на ніч?

Малюк і мама, малюк і тато - це зв’язок дитини з батьками, даний природою. Тісний контакт, як фізичний, так і душевний між мамою і її дитиною закріплюється при грудному вигодовуванні, а солодкий дитячий сон заколисується в цей час маминою колисковою. Мамин голос, ніжний і рідний, супроводжує дитину з самого зародження його життя. Після припинення грудного вигодовування і тоді, коли колискова пісенька перестає бути актуальною, багато батьків забувають про збереження тісного емоційного зв’язку між ними та дитиною. Мамин голос часто починає замінювати перегляд мультфільмів на ніч, а добре ніжне батьківське слово перетворюється на рідкісний дар. Спілкування з дитиною перетворюється в основному в мову команд і заборон: “помий руки”, “пограй”, “подивись мультик” ... Активний життєвий ритм і реалії сучасного життя віддаляють один від одного батьків і їх дітей. Тому, мудрі і люблячі батьки повинні цінувати спілкування з малюком, що дозволяє укріпити взаємозв’язок з дитиною.

Український вебсеріал «А що як?» зацікавить дітей технологіями

«А що як?» — це україномовний мультфільм, який не лише розважає, а й навчає. Завдяки коротким роликам про пригоди Марка та Марічки діти й дорослі зможуть дізнатися про історію найважливіших винаходів людства, зрозуміти, як працює інтернет, і дослідити роль випадковостей у науці. Перегляд мультфільму допоможе легко запам’ятати інформацію про складні винаходи та явища і стане в пригоді в школі.

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ БАТЬКІВ ВИХОВАНЦІВ ДНЗ № 7 "ІСКОРКА" ЩОДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПОСТАНОВОЮ № 305 "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeTNe0pM9TTqPMyfloXtjP7Nhcv72DOZKUt_oGES863n7DkQw/closedform 

Як привчити дитину прибирати іграшки?

 

• Вчити дитину треба на власному прикладі, а, отже, батьки самі повинні тримати свої речі в порядку. У такому віці діти дуже люблять повторювати все за батьками.
• Починати прибирати іграшки краще разом з дитиною. Нехай в перший день дитина прибере одну іграшку, а ви всі інші, потім кількість іграшок поступово збільшується, поки Необхідність вашої присутності поступово відпаде, дитина буде справлятися з цією справою самостійно.
• Гру, бажано закінчувати поки дитина ще не дуже втомилася, щоб залишалися сили для прибирання.
• Намагатися прибирати іграшки в ігровій формі, з фантазією.
• Якщо ваша дитина любить музику, можна включити і постаратися прибрати все, поки звучить тиха і приємна музика.
• Якщо ваша дитина дуже любить малювати, ліпити, клеїти, можна запропонувати їй прибрати всі іграшки на місце, тільки тоді йти займатися. Щоб іграшки не відволікали від занять і відпочили самі в своїх коробках.
• Якщо дитина дуже любить казки, можна запропонувати улюблену іграшку, ляльку, гномика посадити поруч, спостерігати, як же малюк прибирає всі іграшки на своє місце, і сказати, що його улюблені іграшки потім розкажуть казкарю, який малюк старанний. А казкар, в свою чергу, придумає нову цікаву казку.
• Можна влаштовувати змагання з дитиною, хто більше і швидше збере іграшки в коробку або ящик. Можна дрібні іграшки збирати в кошик, при цьому граючи в ліс, збираючи гриби та ягоди. Ляльок можна вкласти спати в коробки, на полиці на ліжко, машинки поставити в багатоповерховий гараж, який можна зробити з дитиною з різних коробок.
• Можна завести в сім’ї «жадібну коробку». Взяти велику коробку, обклеїти її красиво і складати в неї все, що розкидано… і не лише іграшки. А видавати назад з цієї коробки раз в тиждень. «Якщо ти залишив іграшки розкиданими, значить вони тобі не потрібні, можеш без них обійтися кілька днів». Заодно і себе будете стимулювати підтримувати порядок в домі.
• Прибирати іграшки треба щодня, а не час від часу або під настрій.
• Краще мати кілька різних ящиків. Коробок і кошиків для різних іграшок. Все це можна красиво обклеїти картинками, папером, розфарбувати. Зробити так, щоб у кожної іграшки було своє місце.
• Хвалити дитину за добре виконану роботу.
• Чітко ставте умову: «Спочатку приберемо іграшки, а потім підемо читати книжку». І завжди давайте зрозуміти дитині, що це ви їй допомагаєте прибирати її іграшки, а не вона вам. Це дуже важливо!

Чого не варто робити

• Якщо ви, дійсно, хочете зрозуміти, як навчити дитину прибирати іграшки за собою, то вам доведеться притримувати певних правил, і ніколи не допускати таких помилок:
• Не варто змушувати дитину прибирати іграшки силою та криками.
• Не варто створювати заохочень до прибирання (цукерок, нових іграшок, грошей, інших додаткових благ). Інакше замість позитивного досвіду акуратності ви, мимоволі, прищепите навик вимагання.
• Не варто прибирати іграшок самотужки

Наберіться терпіння, не чекайте швидкого результату, а весело і завзято, в ігровій формі щодня разом з дитиною осягайте цю науку і у вас обов’язково виростуть акуратні і слухняні діти, а в вашому домі пануватиме любов, повага і бажання завжди радувати один одного.

Який вплив на дитину має психологічна обстановка в родині?

   Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я малюка.

   Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. 

   До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не бігай», тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється.

   У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. Їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

«Гра в житті дитини»

 Як правило, участь батьків у житті дітей проявляється через гру. Часто гра - перша фаза більш серйозної діяльності. Незвичайну властивість - вміти грати з дітьми, не втрачаючи гідності і не сюсюкаючи. Наприклад, дитина захоплюється вмінням дорослих будувати піщані замки, але сприймає як одного тільки того, хто запекло намагається побудувати замок краще, змагаючись з дитиною, так як цей дорослий приймає серйозність гри і бере участь у ній з тим же інтересом, що і дитина.

Відомо, що найкращим і перевіреним засобом формування дитячої особистості дошкільного віку є активна діяльність самої дитини. Гра в цьому відношенні має ряд переваг. Вона є важливим засобом контролю в житті дітей, дає більшу можливість для прояву дитячої безпосередності, позитивних почуттів і вчинків. Характер рольових і будівельних ігор сприяє вихованню у дітей добрих і усвідомлених взаємин. Засвоєння різних правил допомагає регулюванню дитячих взаємин.

Дидактичні ігри особливо цікавлять дітей своєї занимательностью і змістом: відгадати, знайти, назвати. Діти досягають результату в грі, керуючись певними правилами. Інтерес до якості ігрової задачі проявляється: акуратно скласти візерунок, вірно, підібрати картинку і так далі.

Особливо великий інтерес для дітей є рольова гра. Вона захоплює їх своїм змістом, мотивами і занимательностью сюжету. Така гра при вмілому керівництві істотно змінює характер поведінки дітей. Але що б вона повністю виправдовувала себе, необхідно виразити в грі красу людських відносин і систематизувати дитячі уявлення про навколишній світ. Діти здатні на цікаву вигадку, самі вносять різноманітність в ту чи іншу гру. Дитяча ініціатива, якщо вона підтримана і отримує розвиток, чинить величезний вплив на виховання однієї дитини як особистості, так і всього дитячого колективу.

Можна виділити такі типи ігор:

- Сенсомоторні гри: це дії, спрямовані на бажання отримати цікаві для дитини відчуття такі ігри переважають у перші 2-3 роки життя. Приклади брязкальця, дзвін якими-небудь предметами один об одного.

- Сюжетні ігри: це такі ігри, спрямовані на спільні дії предмет - дитина, які описують певний сюжет, узятий з реального життя, так і з казки, мультфільмів і т.п. Катати машини, годувати і укладати спати ляльку - приклади таких ігор. Найчастіше вони розвиваються у 3-4 роки, однак не зникають і згодом, зустрічаючись іноді навіть у дорослих.

- Рольові ігри: у таких іграх дитина вибирає для себе певну роль людини в суспільстві і відтворює ті моделі поведінки, які, як він вважає, йому підходить. Це можуть бути, наприклад, позиції, пов'язані з професіями (наприклад, у грі в магазин), ролях солдатів і т.п. Саме ці ігри найбільш значущі для дитини у віці 4-6 років.

- Ігри з правилами: вони являють собою створені ситуації, які не мають прямих і очевидних паралелей з реальним життям, в яких люди діють на основі заздалегідь сформованих правил. Найчастіше це ігри, змагання. До цієї групи відносяться, наприклад, спортивні ігри - футбол, хокей або волейбол, а також різноманітного роду дитячі хованки, квач, перестрілки і т.п. Подібні ігри починають переважати в молодшому шкільному віці, але зберігаються і далі, до деяких з них небайдуже і досі більшість дорослих.

Іноді батьки, бажаючи виховати своєї дитини дуже відповідальним, грамотним, прагнуть якомога раніше долучити його до навчальної діяльності (наприклад, найнявши репетитора і «посадивши» його за вивчення іноземних мов), не залишаючи часу на ігри, тим самим знижуючи соціальність у розвитку дитини. Воно стає дисгармонійним - наприклад, дитина дуже добре вміє рахувати, писати, але виявляється зовсім не вміє налагоджувати контакт з однолітками; у найгіршому випадку - у дитини може трапиться нервове перенапруження, можуть виникнути проблеми з поведінкою, нав'язливі страхи і т.п.

Саме в дошкільному віці виникає вміння вести себе у відповідності з прийнятими на себе ролями, що дуже важливо для подальшого соціального розвитку дитини.

Гра - найбільш ефективний спосіб розвитку пізнавальних процесів дитини. Увагу, пам'ять, мислення, уява найбільш інтенсивно активізуються, розвиваються у дошкільників саме у грі, а не в інших видах діяльності. Гра сприяє подоланню эгоцентрима у дитини, учить його відмежовувати свою точку зору від чужої. Він навчається співвідносити різні точки зору, вставати на позицію інших людей.

Граючи, діти вчаться жити!

Цікаві поради

 

«Формування самостійності у дітей»

 Напевно кожен батько бажає бачити свою дитину успішним у майбутньому: у навчанні, на виробництві. «Цеглинки розвитку» створюються не відразу, вони з'являються ще в ранньому віці. Від спільних зусиль при взаємодії педагогів, батьків і дітей. Успішність дитини у багатьох видах діяльності залежить від здатності проявити самостійність, керувати своїми діями, домагатися поставлених цілей, які ставляться перед дитиною у вихованні та навчанні. Все це набувається поступово і тільки з допомогою дорослого, батька. Щоб допомогти дитині придбати перераховані раннє навички, потрібно знати, як в залежності від вікових особливостей формується самостійність, управління дій.

1. Мова як регулятор поведінки

У 3-4 роки мова дорослого є регулюючою. Щоб дитина розуміла нас, наші вимоги, вказівки: вони повинні бути чіткими, конкретними і не тривалими за змістом. По словесній інструкції дитина ще не може виконувати складні дії. Можна давати їх покроковими інструкціями, де перехід від одних дій до інших.

 

2. У пізнавальній сфері за допомогою активності зору, слуху, тактильних відчуттів тіла, рук, ніг, дитина не може тривалий час підпорядковувати свою увагу і поведінку правилами запропонованих дорослими. Звідси, необхідно розвивати у дитини пізнавальний інтерес до тривалих видами діяльності, які вимагають спостережливості, посидючості. Формуйте у дитини інтерес до об'єктів природи, вчить спостерігати за змінами в природі. Вчіть фіксувати увагу дитини на зміни, які відбуваються в найближчій обстановці, на столі, в кімнаті. При тривалої розумової, фізичної навантаження дитина втомлюємо.

Пам'ятайте, по програмним завданням, у вихованні та навчанні під редакцією Васильєвої, у дітей 2 молодшої групи заняття тривають до 10 хвилин (коли дитина проявляє особливий інтерес до якоїсь діяльності, то можна виходити від його бажання).

Перші 5 хвилин дитина може бути більш уважним. Наступні 7-8 хвилин дитина починає відволікатися, він не може довго зберігати нерухому позу і слухати вас. Якщо ви бажаєте продовжувати спільні заняття, дозвольте дитині переключити увагу. Дайте їй розслабитися, зняти напругу на 2 - 3 хвилини на рухомі дії. Це може бути зарядка, гра для окремих частин тіла (рук, ніг, пальчиків). Потім дитина з новими силами стане сприймати подальші спільні бесіди, гри. Дитина 3 - 4 років особливо потребує, щоб його увагу і сприйняття активізували, направляли і стимулювали.

 

3. У вихованні і навчанні враховуйте вікові особливості дітей. У 2,2 - 3 роки дитина усвідомлює себе як окремої людини, відмінного від дорослого, формується образ «Я» (з допомогою дорослого). Дитина прагне бути самостійною. Так дозвольте дитині бути самостійним, успішним в тій діяльності, до якої він може впоратися сам. (Приклад: культурно - гігієнічні навички). Щоб дитина прагнула бути самостійним, виконував дії, які йому під силу:

- слухати дорослого;

- виконувати прості прохання, доручення;

- умів наслідувати, повторювати елементарні рухи в грі, дії з іграшками, предметами;

заохочуйте похвалою, подбадриванием, створюйте маленькі ігрові сюрпризи. Коли дорослий вимагає від дитини, пам'ятайте, що йому не так легко це зробити і зорієнтуватися. Він прагне опановувати правилами (але не завжди), переносить вимоги у різні ситуації.

• Не варто переживати і наполегливо вимагати від дитини виконувати всі ваші вказівки. У цьому віці діти більше спираються на свої особисті, егоїстичні інтереси.

• Поставлену мету завдання або доручення, дитина може підмінити на свою (відповідає віку). Приклад: батьки попросили дитину намалювати паркан, а він намалював траву, дощик.

• Виконання дій дитини у певних видах діяльності (приклад: вміння слухати розповідь, пізнавати щось нове, культурно-гігієнічні навички, бажання займатися творчістю, конструювати з кубиків споруди, ліпити з пластиліну) залежить:

- від особистої зацікавленості;

- від умінь, які сформувалися за допомогою дорослих; -від умінь дорослого зацікавити дитину до певної діяльності за допомогою ігрових прийомів, методів заохочення, похвали.
• Гра та ігрові прийоми є кращою стимуляцією для формування
самостійності, управлінням дій.

У рухливих іграх вчіть дитину нескладних рухів за зразком.
Показуйте і навчайте дитину взаємодіяти з предметами конструкторами, розбірними іграшками. При цьому зверніть увагу, як дитина ставиться до труднощів, якщо у нього щось не виходить:

- швидко втрачає свій інтерес і кидає займатися діяльністю (потрібно розібратися в чому справа) дитина за віком втомлюємо, або погано себе почуває, можливо йому важка ця діяльність і потрібно не раз дитині показати і навчити в певній діяльності; знання, які даються можуть бути не за віком; у дитини відсутня завзятість, наполегливість а це важлива якість при навчанні; - дитина нервує і при цьому не просить допомоги дорослого (дитина можливо прагне бути самостійною, але вигляду малих знань, навичок йому важка діяльність, вчіть словесно дитини звертатися за вашою допомогою);

• Пам'ятайте, саме у цьому віці дорослий зразок для наслідування.

Дитина прагне копіювати ваші дії з іграшками, предметами. У настільних іграх, при взаємодії з іграшками, розігруйте сюжет гри, спонукайте дитину уважно стежити за зразком дій. Щоб дитина міг повторювати за вами.

 

4. Виховуйте культурно-гігієнічні навички

• Продовжуйте вчити дітей під контролем дорослого самостійно мити руки перед їжею, після прогулянки.

• Допомагайте і спрямовуйте дитину до звичкою бути охайним, акуратним.

Під час прийому їжі, при одяганні, зняття одягу і складанні її в певне місце.

• Привчайте дитину користуватися індивідуальними предметами (носовичок, серветки, рушник, гребінець) і складати їх у належне місце.

Від того як ся культурно-гігієнічні навички сформується звичка і ставлення до трудової діяльності. Вміння працювати розвиває характер і цілеспрямованість, прагнення доводити поставлену мету до кінця.

Все це створює благодатний грунт при формуванні пізнавального інтересу до інтелектуальної діяльності.

«Пам'ятайте філософську думку: «Посієш насіння звички, зійдуть сходи поведінки, від них пожнеш характер»

Все у ваших руках шановні батьки!

« Здорова їжа»

 Любов до здорової  їжі не завжди одразу займає місце в серці дитини. Проте хороша новина в тому, що наші харчові звички - це результат навчання. Кожну дитину можна заохотити не лише їсти здорову їжу, а робити це з задоволенням. Попросили біолога та наукову блоґерку Дарію Прокопик допомогти скласти декілька порад для батьків, як заохотити дитину харчуватися здоровіше.

1. ПРИВЧАЙТЕ ДІТЕЙ ДО РІЗНИХ СМАКІВ

Щоби звикнути до нових продуктів, дітям інколи потрібно скуштувати їх 7-12 разів. Не варто змушувати дітей їсти овочі. Достатньо того, щоб вони завжди були доступними, і діти бачили, що ви самі це їсте. Рано чи пізно цікавість візьме гору, і дитина спробує, а потім звикне до повноцінного раціону.

“Маскувати” овочі в стравах не варто. Якщо постійно маскувати моркву, дитина ніколи не стане добровільно їсти моркву.

Діти мають їсти корисні продукти свідомо. Не поєднуйте в одній страві улюблені та нові компоненти - інакше нове дитина не їстиме.

2. ЇЖТЕ РАЗОМ ТА БЕЗ ТЕЛЕВІЗОРА

Діти, які харчуються разом зі своєю сім'єю, як правило, їдять більш здорову їжу. Вони менш схильні голодувати та навпаки, мають менші ризики набрати зайву вагу. Важливо також навчати дитину їсти у відповідному середовищі. Наприклад, діти, які їдять перед телевізором, схильні до вибору менш безпечних та корисних продуктів. Дослідження вказують, що саме ця звичка може привести до переїдання та підвищеного ризику ожиріння у дітей.

 3. ВСТАНОВІТЬ РЕГУЛЯРНИЙ РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ

Це стосується як сніданку, обіду та вечері, так і проміжних перекусів. Режим харчування повинен стати рутинним для вашої дитини.

4. НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЇЖУ ЯК НАГОРОДУ ЧИ ПОКАРАННЯ

Не варто “розплачуватись” морозивом за спожиту броколі. Такі хабарі не сприяють здоровим харчовим звичкам. Їжа - перш за все, джерело поживних речовин та енергії для нашого організму.

5. СЛІДКУЙТЕ, ЩОБ ДИТИНА ПИЛА ДОСТАТНЬО ВОДИ

Кількість води, яку має споживати дитина протягом дня, залежить від багатьох факторів, таких як стать, вік, рівень фізичної активності, а також температура повітря, погодні умови та клімат загалом.

Загальні рекомендації щодо питного режиму для дітей:

від 1-4 років від 2-4 склянок

діти 4-8 років: 5 склянок

діти 9 -13 років: 7-8 склянок

14 і більше: від 8 до 11 склянок.

Денну норму води дитина може отримати не тільки споживаючи воду, але і з харчових продуктів.

Запивати їжу можна і треба. Вживання води під час їжі допомагає травленню і запобігає зневодненню та закрепам.

6. ОБМЕЖТЕ ЇЖУ З ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ КАЛОРІЙ, ЖИРУ, ЦУКРУ ТА СОЛІ Й ПРОПОНУЙТЕ АЛЬТЕРНАТИВУ

Це стосується солодощів, чипсів, солодких газованих напоїв та інших продуктів, бідних на поживні речовини та з високим рівнем калорійності. Крім порожніх калорій, вони містять ароматизатори, що привчають дітей до сильних штучних смаків. У порівнянні з ними, звичайна та корисна їжа вже не так смакуватиме.

Альтернативними солодощами можуть стати свіжі та сухі фрукти, десерти на основі горіхів, сиру, несолодкі йогурти, узвари та смузі.

7. БУДЬТЕ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ

Діти всього навчаються у вас. Якщо хочете заохотити дитину їсти здорову їжу, то і самі маєте харчуватись правильно