« Етика поведінки дитини в дитячому садку».

 

Ми живемо серед людей, тож від нашої поведінки залежить не тільки  ставлення до нас оточуючих, а й наш успіх в суспільстві: за тим, як людина розмовляє, одягається, поводиться за столом, завжди можна визначити, вихована вона чи ні.

     Нам усім, без сумніву, хочеться, щоб наші малюки виросли ввічливими, добрими, вихованими, щоб вони вели себе пристойно в суспільстві. а для цього вони мають знати і розуміти правила етикету.

      Навчіть своїх дітей:

правил поведінки в дитячому садку:

- завжди вітатися з вихователем, працівниками дитячого садка та дітьми;

- слухати вихователя, не плакати, не пустувати;

- не ламати іграшки, не рвати книги, берегти все;

- не йти з дитячого садка без дозволу;

- сперечатися треба чесно, принципово, не ображаючи один одного, не допускати переходу суперечки у сварку;

- не звертати уваги на тих, хто хоче образити, дражнити, просто потрібно відійти від них;

- не ображати нікого, не дражнити;

- розв'язувати проблеми за допомгою слів, а не кулаків;

- поступатися, шукати вихід із складних ситуацій;

- уміти миритися, не сваритися.

мовленнєвому етикету:

- говорити чітко і спокійно, стежити за силою звуку, ніколи не підвищувати голосу, не кричати;

- вживати чарівні слова у зверненні до дорослих людей та суспільстві;

- до дорослого звератися на "Ви";

- ніколи не вживати нецензурних, брутальних слів, адже це не прикрашає людину, а навпаки - принижує її інтелект.

золотих правил спілкування:

- дотримуватися правил хорошого тону під час спілкування;

- посміхатися, дивитися людині в очі, коли вітаєшся і розмовляєш з нею. Це свідчить про щирість і чесність, якщо хочеш, щоб до тебе добре ставилися, будь і ти добрим до інших;

- ніколи не перебивати розмову людей, а дочекатися, коли розмову закінчать; коли розмовляють дорослі, не слід втручатися в їхню розмову і щось додавати, заперечувати чи стверджувати, коли тебе не питають;

- завжди говорити правду, бо брехня не робить людині честі. У народі кажуть: "Шила в мішку не сховаєш";

- просити вибачення тоді, коли щось зробив ненароком або справді хочеш виправитися, розуміючи свою провину;

- вчіть дитину шанувати старших. Пам'ятайте! Як ви ставитеся до своїх батьків, так і ваші діти ставитимуться до вас.